Одного ранку, я поспішав до храму. Як завжди прибіг до авто, сів, спробував відпалити машину, аж тут неприємна ситуація – акумулятор та генератор розрядились... Штовхнути машину виявилось марним зусиллям. Тоді я звернувся за допомогою до сусідів. До речі, брати і сестри, старайтесь мати добрі відносини з вашими сусідами і моліться за них, бо може іноді трапитись так, що будете потребувати їхньої підтримки, а добро, як у мудрості сказано, «добром повернеться». Добре, що сусід Віктор має авто, та прийшовши із своїм акумулятором, допоміг завести машину. Подякувавши йому, я щасливо поїхав до храму на Службу Божу. Ось вам маленький приклад «милосердного самарянина», який вчить одну істину - «бути добрим, не збагачує матеріально, але духовно». Це саме головне, коли духовне багатство у тебе в серці, то ти людина щаслива. Милосердя, лагідність і доброта не записані в конституції, але закарбовані у серці кожної людини без огляду на релігійні, політичні чи етнічні переконання (Рм.2,12-16). Мабуть ви знайомі із притчею Ісуса Христа про милосердного самарянина (Лк 10,25-37). Самаряни були братами по крові юдеям, але ворогами за вірою, бо відокремились від святині, що в Єрусалимі. Тому вже століттями на той час була ворожнеча між юдеями і самарянами (ізраїльтянами) на ґрунті віри. Навчанням про ближнього Ісус Христос показав, що не статус, не релігійні переконання мають керувати людськими відносинами, але Боже Милосердя, яке мав цей чоловік-самарянин, що надав допомогу своєму, так би мовити, «ворогові». Наш Небесний Вчитель підтвердив, що заповідь «Люби Господа твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого» має підтвердження людини, лише у випадку конкретних учинків по відношенню до іншої людини.

Можна навіть сказати, що економічні, політичні, культурні, суспільні, етнічні та міжнародні відносини між людьми без Милосердя приречені на крах. Ніколи холодні закони бізнесу і конкуренції та байдужості не принесуть справжню радість життя, якщо не буде доброчинності та милосердя до тих, хто потребує цього.

У розмові із товаришем-священиком, я дізнався, що великі, заможні люди Заходу не хваляться зараз власними економічними досягненнями при зустрічах, але розповідають про діла доброчинності, які їм вдалось зробити для потребуючих. Дружини президентів піднімають рейтинг своїх чоловіків саме через доброчинність. Без сумніву, час від часу дехто використовує доброчинність лише у зовнішньому прояві, щоб здобути славу у людей, але для себе духовної радості не знайде, а Божої Нагороди й поготів. Цитую слова Ісуса Христа: «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. Отож коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.» (Мт.6,1-4).

Природно, що за добрий вчинок людина очікує принаймні слово дякую і так воно личить в загальному етикеті. Проте, найважливіше, що Отець Небесний Благословить тебе за все, що ради Нього вчиниш добре іншій людині. Тим самим, збиратимеш собі не матеріальні скарби, що самі собою щастя не приносять, але скарби духовні, спадщину, яка вічно триває – Небо. Милосердя, тобто вчинки як прояв цього милосердя, це твої нерозлучні друзі, що супроводжуватимуть тебе усе життя, виручатимуть, рятуватимуть, і вірю, що оправдають перед Божою Справедливістю. Роблячи Милосердя, отримуєш запевнення в тому, що Отець Небесний впізнаватиме у тобі свою «дитину». Сказав Господь: «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт.6,21).

Досконалий приклад милосердя – Пречиста Діва Марія. Гортаємо сторінками Євангеліє від Івана, а точніше 2 розділ від 1 по 11 вірш. Це вона першою помітила біду на весіллі та виявила своє милосердя до молодої пари. Марія поспішила до свого Сина просити за них і вклала своє милосердя у руки Ісуса. Тому милосердя матері перетворилось на перше чудо, яке сотворив наш Господь на її прохання. Чудо, що стає прикладом для кожного з нас – «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя!» (Мт.5,7). Милосердя – дзеркало справжньої людини, живого християнина, дитини Божої! Помолимось разом: «Господи, знищ усякий егоїзм, скупість, байдужість мого серця до потреб і страждань іншої людини, мого ближнього. Так як ти кожному виявляєш свою Любов і Милосердя, навчи й мене бути видимим знаком твоєї присутності серед нас – Безмежного Милосердя. Амінь»